Жанри і терніми в азіатському кіно
Добірка і пояснення особливих жанрів і термінів
в азітському кінематографі
Всім глядачам, а особливо початківцям, які тільки почали знайомитися з історичними азіатськими сериалами і фільмами, повсякчас зустрічаються такі незвичні терміни як: саґик, теха, тайґа, уся, сянься та інші.
Тож, розберемо, що вони означають.
До речі, в Японії, Південній Кореї і Китаї телесеріал не має звичну европейцям назву «серіал», його називають «дорама» або «драма».
Дорама (яп. テレビドラマ terebi dorama, від англ. drama) — спочатку був суто японським терміном, який згодом став використовуватися в україномовному інтернеті як загальна назва для телесеріалів, що випускаються в Східній Азії.
Також, інакше називаються «серіал» і в Таїланді — «лакорн».
Лакорн або лакхон (тайськ. ละคร) — тайські телесеріали, переважно мильні опери. Більшість із них знімаються за мотивами якого-небудь роману. Актори, що знімаються в лакорнах, називаються даром (тайськ. ดารา).
***
Японія
На колажі постери до серіалів:
«Такеда Шінген»; «Нобунага»; «Золоті дні»; «Великий шлях»
(武田信玄; 信長; 黄金の日日; 功名が辻)
ТайҐа — історичні серіали, що показуються лише на каналі Nippon Hoso Kyokai (NHK) протягом року щонеділі. Крім розважальної, мають освітньо-просвітницьку функцію.
На колажі постери до серіалів:
«Стяг самурая»; «Стратег Камбей»; «Санада Мару»; «Володарка замку Наотора»
(風林火山; 軍師官兵衛; 真田丸; おんな城主 直虎)
Слово «тайґа» (大河) у дослівному перекладі з японської означає «Велика річка», у переносному значенні «Річка часу».
Історія цього жанру розпочалася з виходом у 1963 році чорно-білого серіалу «Хана но Сегаї» (яп. 花の生涯 «Квіткове життя») у головній ролі з акторам театру кабуки Оное Сероку II та актрисою Тікаге Авасімою.
Історія цього жанру розпочалася з виходом у 1963 році чорно-білого серіалу «Хана но Сегаї» (яп. 花の生涯 «Квіткове життя») у головній ролі з акторам театру кабуки Оное Сероку II та актрисою Тікаге Авасімою.
На колажі постери до серіалів:
«Небеса, земля та люди»; «Го — принцеса Сенгоку»; «Сегодон»; «Принцеса Ацу»
(天地人; 江 姫たちの戦国; 西郷どん; 篤姫)
***
Південна Корея
На колажі постери до серіалів-саґиків:
«Літопис Трьох Царств: Повість про Джумона»; «Кванґетхо Великий»;
«Седжон Великий»; «Лі Сан»
(삼한지-주몽 편; 광개토태왕; 대왕 세종; 이산)
Саґик — жанр фільму або телесеріалу, заснований на історичних особах або включає історичні події, або використовує історичні епохи. Слово «саґик» (кор. 사극, ханча: 史劇) буквально означає «історичний серіал», але поняття в основному використовується для серіалів, дія яких відбувається в Кореї до 1897 року.
Популярні теми, які відносять до саґиків, — це відомі битви, королівська влада, відомі військові командири та політичні інтриги.
Починаючи з середини 2000-х, саґики досягли помітного успіху за межами Кореї. Вони отримали високі рейтинги та високий рівень задоволеності глядачів у таких країнах, як В'єтнам, Узбекистан, Казахстан, Фіджі та Іран.
На хвилі популярності саґиків у Південній Кореї стали створювати телесеріали змішаних жанрів, дія яких події відбувається вже і в інші історичні епохи. Персонажами таких серіалів можуть бути реальні історичні особи, але події повністю вигадані або значно змінені.
Також з'явилися серіали, що поєднують історичну обстановку та всі ознаки саґика з фантастичним сюжетом, так звані ф'южн-саґики.
На колажі постери до ф'южин-саґиків:
«Легенда про Великого правителя чотирьох Небесних Стражів»;
«Віра»; «Місячні закохані — Яскраві серця: Корьо»; «Лікар Джин»
(태왕사신기; 신의; 달의 연인-보보경심 려; 닥터 진)
Перший такий серіал був знятий у 1994 році «Мунджон» (먼동).
На колажі постери до серіалів теха: «Король Кинчхоґо»;
«Імператриця Чхон Чху»; «Сльози дракона»;
«Безсмертний флотоводець Лі Сун Сін»
(근초고왕; 천추태후; 용의 눈물; 불멸의 이순신)
***
Китай
На колажі постери до серіалів вус'я: «Генерал і я»;
«Довга пісня про прекрасні річки та гори»; «Список Ланьє»;
«Легенда про червоні гори та моря»
(孤芳不自赏; 秀丽江山之长歌行; 琅琊榜; 山海經之赤影傳說)
Вус'я — пригодницький жанр, що являє собою насичений фантастичними елементами різновид фільму з бойовими мистецтвами.
Термін «вус'я» (武俠; 武侠; wǔxiá) утворений шляхом поєднання ієрогліфів «ву» —
бойове мистецтво, військова сила і доблесть та «с'я» — лицар, відважна і шляхетна людина.
Вся дія розгортається в особливому вигаданому світі («дзянху» (江湖; jiānghú) або «бойовий світ»), який населяють майстри єдиноборств, об'єднані у різні секти, клани та школи. Закони та суди в цьому світі за визначенням неспроможні, тому найблагороднішим і найсильнішим борцям доводиться самостійно підтримувати правопорядок. У багатьох випадках це завдання випадає молодій людині, яка, зазнавши великого горя, з честю проходить усі поневіряння та випробування, щоб стати «найкращим майстром» у всьому Китаї. Подібно до Робіна Гуда, він приходить на допомогу тим, хто не в змозі постояти за себе. В інших випадках сюжет побудований на перипетіях боротьби між шляхетним майстром та його настільки ж сильним, але позбавленим шляхетності суперником.
На колажі постери до серіалів сяньс'я: «Воїн долі»;
«Три життя, три світи. Особистий щоденник»;
«Материк Долльво»; «Мечі легенд»
(择天记; 三生三世枕上书; 斗罗大陆 ; 古剑奇谭)
Сяньс'я в основі своїй є більш фентезійною версією жанру вус'я. Термін «сяньс'я» (仙侠; xiānxiá) утворений шляхом поєднання ієрогліфів «сянь» — безсмертний, небожитель та «с'я» — лицар.
Світи, в яких відбуваються історії жанру сяньс'я, наповнені магією, демонами, безсмертними, богами, чудовиськами, привидами тощо. Найбільшого впливу на жанр справили не бойові мистецтва, а даосизм, який є одночасно і філософське вчення, і релігію. Як релігія, даосизм сильно перемішаний з китайською міфологією і народними казками, і сповнений історій про демонів, привидів, людей, які стали безсмертними і навчилися чаклувати за допомогою медитацій і пізнання істинної структури світобудови.
Особливого терміну, який би визначав суто історичні класичні серіали в Китаї не має. Але на китайській мові словосполучення «історичний серіал» буде читатися так: «лиши деньшидюй» (历史 电视剧), де «лиши» — історія; історичний; хід [подій]; біографія, «деньши» — телевізійний, телебачення; «дюй» — п'єса, вистава, розвага, гра.
На колажі постери до історичних сериалів:
«Три царства»; «Жінка-лікар. Мемуари імператорської наложниці Мін»;
«Ера Кансі»; «Небосхил плеяд»
(三国; 女医·明妃传; 康熙王朝 ; 苍穹之昴)
Також використовіється термін «костюмована драма» — «ґуджвандюй» (古装剧), буквально — історичний художній фільм. «Ґуд» — древній, старовина, стародавні часи; «жван» — наряд, одяг, костюм, «дюй» — п'єса, вистава, вистава, розвага, гра.
На колажі постери до історичних костюмованих сериалів:
«Ву Дьетянь»; «Біографія Свинь Жвовей, імператорської наложниці династії Мін»;
«Легенда про Джень Хвань»; «Любов Жуе в палаці імператора»
(武则天; 大明风华; 后宫 甄嬛传 ; 如懿传)
***
Гонконг
Кінематограф Гонконгу (кит. 香港電影) — одна з трьох основних історично сформованих гілок китайськомовного кіно, поряд з кінематографією КНР і Тайваню (крім менш значущії «гілок» кіно китайськомовних діаспор Сінгапуру, Малайзії, США та ін. країн). Як британська колонія, Гонконг був більш політично і економічно вільним і інтегрованим у зовнішній світ, ніж материковий Китай та Тайвань, що дозволило йому стати центром китайськомовного кіно для країн Південно-Східної Азії та світу в цілому.
Протягом десятиліть Гонконг був третьою за величиною кіноіндустрією у світі (після індійського кіно та Голлівуду) та другим за обсягом кіноекспорту. Незважаючи на кризу галузі, що вибухнула в середині 1990-х років, та повернення Гонконгу під суверенітет Китаю в липні 1997 року, Гонконг продовжує займати значне місце у світовому кінематографі. Одним із найпопулярніших жанрів залишаються костюмно-історичні серіали.
На колажі постери до історичних костюмованих сериалів:
«Палацові інтриги 2»; «Тисяча феніксів навколо імператора»;
«Небесний мандат»; «Останній імператорський лікар»
(宮心計2; 万凰之王 ; 天命; 末代御醫)
***
Таїланд
Історичні серіали мають назву «лакорн інь праватиса» (тайськ. ละครอิงประวัติศาสตร์). «Лакорн» — серіал; «іньправатиса» — історія, історичний.Історичний серіал — це серіал, яки має справу з реальними людьми в історії. Дія відбувається у певний історичний момент, даючи знання історії.
У середньому лакорн триває близько трьох місяців. Щотижня виходять дві чи три серії. На одному каналі можуть виходити по три лакорни за один період часу. Кожен серіал має закінчену сюжетну лінію, прийом кліффхенгер*, зазвичай, не використовується.
*Кліффхенгер (англ. cliffhanger або cliffhanger ending) — художній прийом у створенні сюжетної лінії (у літературі або кіно), в ході якої герой стикається зі складною дилемою або наслідками своїх чи чужих вчинків, але в цей момент оповідання обривається, таким чином, залишаючи розв'язку відкритої до появи продовження. Цей прийом часто використовується авторами, щоб збільшити ймовірність того, що глядачі будуть зацікавлені в продовженні, сподіваючись дізнатися, чим закінчилася історія.
Серіали, яким присуджується найвищий ранг, показуються пізно ввечері після новин, а ті, у яких він нижчий — у період з 17 до 19 години.
На колажі постери до історичних костюмованих сериалів:
«Великий король Рамкамхенг»; «Одна зірка одне небо»;
«Блиск Аюттхаї»; «Візерунок Кінарі»
(อานุภาพพ่อขุนรามคำแหง; หนึ่งด้าวฟ้าเดียว ; ศรีอโยธยา; ลายกินรี)
***
Автор статті: Milana Kovalli (@milana_kovalli)
Коментарі
Дописати коментар