Тайцзіцюань

 

Тайцзіцюань (кит. 太極拳 tàijiquán) — популярний у світі напрямок китайського ушу, в якому злиті воєдино оздоровчий, духовно-філософський та бойовий аспекти практики. Основна мета занять тайцзіцюань — це довголіття, підтримання здоров'я, усунення хвороб, набуття базових навичок самооборони.

Історія

Про древню історію тайцзіцюань існує дві конкуруючі версії. Одна з них, яка сьогодні є офіційною, вважає, що це бойове мистецтво розвивалося усередині сім'ї Чень, яка з XIV століття проживала в селі Ченьцзягоу повіту Веньсянь північнокитайської провінції Хенань, і що заснував його в XVII столітті Чень Вантін, від якого можна прослідкувати безперервну лінію передачі традиції. Інша версія приписує створення даного стилю легендарному даосу Чжан Саньфену, проте вона рясніє великою кількістю неточностей і зовсім не пояснює, як і через кого це бойове мистецтво передавалося до XIX століття.

В середині XIX століття цьому бойовому мистецтву навчився Ян Лучань, який приніс його в столицю Китаю і почав навіть викладати його в імператорському палаці. У зв'язку з тим, що придворним бойовий аспект стилю був не особливо важливий, акцент у викладанні для них був зроблений на оздоровчій цінності фізичних вправ. В бойовій же версії стиль викладався бійцям імператорської гвардії.

Після революції 1911 року в китайському суспільстві стався вибух інтересу до національних бойових мистецтв, і з 1916 року по всій країні почали відкриватися школи по вивченню бойових мистецтв. Завдяки цьому тайцзіцюань почало поступово поширюватися по Китаю з півночі на південь.

Після Другої світової війни і громадянської війни, що відбувалася за нею, в 1949 році була заснована Китайська Народна Республіка. Як один із заходів по підйому країни і оздоровленню нації нова китайська влада доручила Держкомспорту розробити на основі тайцзіцюань простий комплекс оздоровчої гімнастики, доступний для масового викладання. У серпні 1956 року Держкомспортом КНР була опублікована книжка, що називалася «Спрощене тайцзіцюань», в якій описувався комплекс з 24 рухів (форм), складений на основі тайцзіцюань сім'ї Ян. У 1957 році для тих, хто освоїв комплекс з 24 рухів і хотів удосконалюватися далі, був опублікований комплекс з 88 рухів. В результаті, не зважаючи на те, що досі існують люди, практикуючі тайцзіцюань тільки як бойове мистецтво, більшістю воно сприймається в основному як оздоровча гімнастика.

У той же період окремі майстри втікали з континентального Китаю на Тайвань. З Тайваню практика тайцзіцюань проникла в США, звідти в Європу та інші країни. При цьому деякі школи змогли зберегти класичні традиції.

Особливості техніки

До головних особливостей тайцзіцюань належать м'який крок, що перекочується, та плавні безперервні рухи руками — «штовхаючі руки» (туй-шоу). М'який крок, що перекочується, дозволяє зберігати рівновагу при всіх пересуваннях, окрім стрибків, а «штовхаючі руки» (туй-шоу), відомі також і як «липкі руки» (чи-сао на кантонському діалекті) у вінчун (юнчунь), сприяють напрацюванню уміння відчувати і передбачати рухи противника по дотику і уміння миттєво переходити від захисту до атаки, одночасно сковуючи рухи нападаючого. Це створює незручності для противника, звиклого лише бити і не звиклого до того, що удари в'язнуть в захисті. «Липкі/штовхаючі руки» відомі також і в двох школах карате — в го-дзю-рю і уечі-рю. Плавність і безперервність рухів, що зазвичай напрацьовується повільним виконанням комплексів, дозволяє ретельно відпрацювати техніку рухів і добитися більшої швидкості в бою, за рахунок правильності техніки і раціональності рухів (зрозуміло, щоб швидкість дійсно була високою, окрім відточування техніки, потрібне ще і відпрацювання швидкості, чому спеціально присвячений описуваний нижче комплекс пао-чуй).

Вісім Воріт (Ба Мень) — Вісім Базових Форм Тайцзі, які базуються на Ба-гуа:

Чотири Напрями:

🌿 乾 Цянь — Південь — Небо — Пен, Віддзеркалення

🌿 坤 Кунь — Північ — Земля — Люй, Відкочування

🌿 坎 Кань — Захід — Вода — Цзі, Натиск

🌿 離 Лі — Схід — Вогонь — Ань, Штовхання

Чотири кути:

🌿 兌 Дуй — Південний схід — Метал — Чжоу, Лікоть

🌿 震 Чжень — Північний Схід — Грім — Ле, Розколювання

🌿 巽 Сюнь — Південний Захід — Вітер — Цай, Притягування

🌿 艮 Ґень — Північний Захід — Гора — Као, Плече

Іншою особливістю тайцзіцюань є м'якість техніки, але в початковому тайцзіцюань сім'ї Чень існує так званий «викид сили» — фацзін, присутній у всіх таолу — формах цього стилю, як без зброї, так і зі зброєю.

Стилі

Сьогодні вирізняють п'ять основних стилів тайцзіцюань:

🌿 Тайцзіцюань сім'ї Чень (кит. 陈氏太极拳) — вихідне бойове мистецтво сім'ї Чень;

🌿 Тайцзіцюань сім'ї Ян (кит. 杨式太极拳) — походить від Ян Лучаня;

🌿 Тайцзіцюань У Юйсяна (кит. 武式太极拳) — походить від У Юйсяна, котрий вчився як у представників сім'ї Чень, так і в Ян Лучаня;

🌿 Тайцзіцюань У Цзяньцюаня (кит. 吴式太极拳) — походить від маньчжура Цюанью, що вчився в Ян Лучаня в імператорському палаці; після буржуазної революції його сім'я взяла собі китайське прізвище У;

🌿 Тайцзіцюань сім'ї Кур Лик;

🌿 Тайцзіцюань сім'ї Сунь.

Терапевтичні властивості тайцзицюань

Вправи тайцзіцюань почали вивчатися у школах, на фабриках, заводах, підприємствах та стали складовою лікування в лікарнях та санаторіях Китаю.

Широке поширення тайцзіцюань у КНР пов'язане з тим, що ця система вправ показала певний терапевтичний ефект, виражений у запобіганні та лікуванні простудних захворювань, гіпертонії, атеросклерозу, туберкульозу легень, функціональних розладів серцевої діяльності, хвороб нервової системи, гастриту тощо. Також тайцзіцюань уповільнює процеси старіння.

Китайська народна медицина пояснює згадані терапевтичні властивості тайцзі гармонізацією у практикуючих внутрішньої енергії Ці, перебіг якої порушується внаслідок захворювань. Той самий принцип регулювання потоків Ці лежить в основі чжень-цзю терапії, відомої в Європі як акупунктура та припікання.

Корисні для здоров'я ефекти досягаються внаслідок численних та серйозних занять з неухильним дотриманням технічних та спеціальних вимог.

Слід зазначити, що формальне виконання вправ тайцзіцюань не завдає організму шкоди, але і не дає особливого терапевтичного ефекту.

Якщо є бажання спробувати цю оздоровчу гімнастику, можете ознайомитись з різними техніками і обрати для себе ту, яка вам більше сподобається. Існує дуже багато навчалього відеоматеріалу та літератури на цю тему. Ми зі своєї сторони підібрали декілька видів тайцзіцюань з різною кількістю форм: 24 (сама поширена в Китаї), 28 та 36. На останню хочеться звернути особливу увагу. Краса виконання, легкість та майстерність викликають захват. Відео однозначно варте перегляду.

24 ФОРМИ

28 ФОРМ

36 ФОРМ